Інститут обдарованої дитини НАПН України
Відвідувачам
Вченим
    наукова тематика
    заходи та семінари
    виконані програми
    анонси та новини
    аpхів новин
    електрона бібліотека
    аспірантура
    видання

Педагогам та психологам
    семінари та тренінги
    методичне забезпечення

Батькам
    семінари та тренінги
    консалтинговий центр
    регіональна система
    МАН

 Документи ІОД
 наукова тематика
 Методичне забезпечення
Опитування
На ваш погляд обдарованість дитини - це вроджена характеристика чи набута?

вроджена (генетично закладена)
більше вроджена, ніж набута
однаково
більш набута ніж вроджена
набута (розвинулась в процесі життя)
Для участі в опитуваннях Ви повинні увійти або зареєструватися
Нові документи
Положення про проведе...
Положення про VІ Всеук...
ICYS_Info2018...
Положення про V Всеукр...
Положення про Всеукра...
Відділ діагностики обдарованості

Інститут обдарованої дитини НАПН України

Відділ діагностики обдарованості

Завідувач відділом: Мельник Марина Юріївна - кандидат педагогічних наук.

Загальні положення

• Відділ діагностики обдарованості Інституту обдарованої дитини є структурним підрозділом Інституту обдарованої дитини Національної Академії педагогічних наук України.

• У своїй діяльності Відділ керується діючим законодавством України, Статутом Інституту, Положенням про відділ, а також положенням про порядок планування і контролю за виконанням наукових досліджень в Академії педагогічних наук України № 1-7/13-374 від 22 грудня 2006 р.

• Відділ координує свою діяльність з іншими підрозділами Інституту та НАПН України.

Завдання Відділу:

• Планування і виконання науково-дослідних робіт, що передбачені основним напрямом наукової діяльності інституту.

• Підготовка до видання виконаних робіт.

• Організація науково-практичних конференцій, круглих столів та участь в організаційно-наукових заходах інших установ, мас-медійне супроводження наукових заходів відділу.

• Робота над підвищенням фахового рівня співробітників.

• Підтримка зв'язків із науковими кореспондентами та підготовка до захисту дисертацій аспірантів.

Функції Відділу:

• Діагностична функція, яка полягає у виявленні стану інтелектуально обдарованих осіб різного віку

• Прогностична функція, якою передбачено виявлення оптимального середовища для розвитку обдарованості

• Проектувальна функція, якою визначається проектувальне середовище для комплексної особистісної діагностики

Тема дослідження 2008-2010
«МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДІАГНОСТИКИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ОБДАРОВАНОСТІ»

обґрунтовано принципи та підходи до розробки методичних основ діагностики інтелектуальної обдарованості;

виокремлено теоретичні положення щодо специфіки діагностування академічної обдарованості порівняно з художньо-технічною і соціальною обдарованістю;

сформульовано концептуальні засади діагностики інтелектуальної обдарованості осіб різних вікових груп;

виділено як пріоритетний «середовищний» підхід до діагностики обдарованості і технологію дизайн-діяльності, як основний засіб її здійснення;

з ' ясовано характеристики дизайн-діяльності та її можливості у первинній діагностиці обдарованості;

розроблено теоретичну модель дизайн-освітнього середовища з урахуванням середовищно-особистісного підходу, методичні основи виявлення інтелектуальної обдарованості дітей різного віку;

створена систему діагностичного освітнього середовища, яка ґрунтується на положенні про те, що обдарованість учнів виявляється і фіксується лише в умовах особистісно значущої діяльності, а відтак в умовах навчальної діяльності інтегрованого змісту;

запропонована теоретичну модель інтелектуальної обдарованості, яка ґрунтується на інтерпретації феномена дитячої обдарованості як інтегрального утворення та необхідності її комплексної діагностики, застосування сукупності методів, спрямованих на виявлення різних профілів обдарованості;

експериментально апробовано педагогічні умови виявлення художньо-технічної обдарованості осіб 15-18 років в умовах професійної дизайн-освіти, відображено теорію і практику художньої обробки деревини (монографія «Професійна дизайн-освіта: теорія і практика ХОД» (2007 рік);

експериментально апробовано педагогічні умови виявлення соціальної обдарованості осіб 7-10 років в умовах початкової дизайн-освіти, відображено методику ігрового дизайну, сприятливу для визрівання емоцій і почуттів особистості (монографія «Ігровий дизайн обдарованої дитини: визрівання емоцій і почуттів особистості» (2008 рік);

теоретично узагальнено результати дослідження у монографії «Методичні основи діагностики інтелектуальної обдарованості» (2009 рік);

продовжується експериментальна апробація методик діагностики інтелектуальної обдарованості осіб 3-6, 7-10, 11-14 і 15-18 років, розроблених з урахуванням сучасних наукових та освітніх методологічних і теоретичних парадигм.

отримала подальший розвиток функціональна модель об'єкт-суб'єктної інформаційної взаємодії у педагогічному середовищі, герменевтичного підходу до діагностики освітніх результатів та визначення рівня розвитку здібностей школярів, порівняльний аналіз методів виявлення інтелектуальної обдарованості.

Співробітники відділу вбачають сутність інтелектуальної обдарованості у специфічному поєднанні задатків, які забезпечують розвиток, переважним чином, загальних здібностей індивіда, а також у виявленні екстраординарної продуктивності і досконалості форм самореалізації людини, у вагомих здобутках особистісно значущої діяльності.

Методики діагностики інтелектуальної обдарованості

“Методика інтелектуальної діагностики обдарованості дітей віком 3-6 років” містить тести для виявлення музичних здібностей, творчих здібностей, встановлення рівня уваги, розвиненість уяви, дослідження пам'яті та інші.

Ранній та дошкільний вік вважається сенситивним для розвитку обдарованості загального характеру, оскільки стрімкість психофізичного, інтелектуального, особистісного, емоційно-вольового розвитку зумовлена процесами вікового визрівання нервових структур та бурхливо діючими на цьому етапі рушійними силами вікового розвитку

Методика виявлення особливостей розвитку винахідливості дошкільника
(Розроблено Кузьменко В.У.)

Програма спостережень за проявами винахідливості у дитини 3-7 років.

1) Чи висловлює дитина власні ідеї? Як часто придумує, ініціює, пропонує що-небудь?

2) Чи є в цих пропозиціях новизна, порівняно з діючими в групі зразками, моделями поведінки?

3) В яких видах діяльності, ситуаціях, умовах спілкування найчастіше проявляється новизна, оригінальність, винахідливість?

4) Яку участь бере дитина у реалізації власних ідей (виконує самостійно, залучає інших, нав'язує іншим, повністю знімає з себе, частково відсторонюється, інше);

5) Стосовно чого висловлюються ідеї? (щодо нових видів діяльності, розваг, спільних занять, власних хобі, інше);

6) Чи висловлює дитина пропозиції, як зробити краще, по-іншому?

7) Чи вносить нове в ігрову діяльність? В чому полягає новизна? (тематика ігор, сюжет, ролі, функції персонажів, матеріали, інше). Які джерела сюжетів ігор? (життя дорослих, фільми, книги, розповіді інших тощо);

8) Чи вносить дитина пропозиції щодо встановлення правил гри, поведінки в групі?

9) Чи пропонує дитина ідеї щодо розв'язання конфліктних ситуацій? Який зміст цих ідей?

10) Чим відрізняються вироби дитини від зразків дорослого (тематикою, оформленням, кольором, деталями, композицією, інше)?

11) Який характер мають ідеї та пропозиції дитини (егоїстичний, альтруїстичний, жертовний, однаково важливий як для групи, так і для себе, інше);

12) Чи проявляється наполегливість у втіленні власного задуму?

13) Як ставиться до винаходів, ідей, пропозицій інших дітей?( радіє, заздрить, сумує, підтримує, заохочує до продовження);

14. Як дитина використовує винаходи, вигадки, ідеї інших в своєму житті (не використовує, копіює, вибирає найкраще, доповнює, перетворює у відповідності до своїх можливостей, інше);

15) Як дитина реагує на ідеї, пропозиції дорослих (підключається до втілення, доповнює власними знахідками, перетворює, очікує настанов, вказівок, інше).

Моделювання експериментальних ситуацій здійснюється з метою виявлення притаманних дітям 3-7 років особливостей розвитку винахідливості, специфіки її прояву залежно від виду діяльності. Зауважимо, що експериментальні ситуації моделюються не тільки у різних видах діяльності, але і створюються двох варіантах з різною мірою проблематизації завдання (перший варіант більш простий та чітко окреслений, а другий більш складний та невизначений).

Експериментальна ситуація 1 . Оригінальність зображення . Проводиться з метою виявлення прояву винахідливості в образотворчій діяльності, встановлення оригінальності зображення залежно від ступеню проблематизації завдання.

Підготовка дослідження . Підбирається 10 карток із намальованими на них контурними зображеннями частин чітко визначених предметів (наприклад, стовбур з однією гілкою, голова з двома вухами, продовгуватий тулуб тварини ) і 10 карток із зображеннями простих геометричних фігур (коло, квадрат, трикутник) або незавершених елементів (хвилястих ліній, крапок тощо), що зумовлює різний ступінь проблематизації завдання.

Хід дослідження. У першому варіанті дитині пропонують домалювати кожну з контурних фігур, у другому – кожну із геометричних фігур або елементів таким чином, щоб вийшов завершений малюнок. Умовами експерименту передбачено, що діти виконують малюнки індивідуально, що не дозволяє їм копіювати роботи один одного.

Обробка даних. В обох варіантах підраховується коефіціент оригінальності малюнку кожної дитини, який визначається на основі порівняння з іншими малюнками дітей групи. Коефіціент оригінальності дорівнює кількості малюнків, які не повторюються ні в кого з дітей групи.

Коефіціент оригінальності співвідносять з одним із типів розв'язання завдання.

• Тип 1 - оригінальне зображення. Характеризується тим, що пропонована фігура використовується якісно по-новому, або дитиною зображується нетиповий предмет, який може бути включений у сюжет. У цьому разі фігура включається як один із другорядних елементів для створення нового образу (трикутник не криша будинку, а кінчик олівця, яким хлопчик малює картину).

• Тип 2 – частково оригінальне зображення. Характеризується тим, що дитиною зображується типовий об'єкт (круг-голова, трикутник-криша тощо), але з своєрідними та неповторюваними у інших малюнках, деталями та елементами.

• Тип 3 – відтворювальне зображення, характеризується тим, що дитина зображує типовий предмет і застосовує при цьому типові зразки, поширені прийоми зображення, шаблонні елементи тощо.

“Методика інтелектуальної діагностики обдарованості школярів віком 7-10 років” містить модифікований опитувальник В. Мак-Кензі “Визначення множинного інтелекту”, методики “Композиція”, “Піктограми”, “Закінчи речення”.

Діагностика інтелектуальної обдарованості абстрактного типу: лінгвістичної (словесної), логіко-математичної (числової)

Вербальний (лінгвістичний) інтелект складає значну частину відомого стандартного тесту вимірювання інтелектуального рівня розвитку особистості (IQ). Завдяки йому визначається здатність учнів молодшого шкільного віку сприймати лексичні значення слів, відтворювати їх в усному і письмовому мовленні.

Але не менш важливо методом спостереження за учнями початкових класів фіксувати, хто з них:

• сприймає максимальну кількість слів слухом і зором;

• прагне до гри словами, словесного розвитку;

• намагається поєднувати слова із відповідними зоровими образами;

• вдається до внутрішнього (егоцентричного) мовлення як супроводу ігрових або графічних дій.

«Три дороги» ( Тест В.П.Тименка)

Мета. Виявити психологічну установку на особистісно значущий вид життєдіяльності, вибір якої зумовлений станом функціональної асиметрії півкуль головного мозку (правої «художньо-образної», лівої «логічно-понятійної» , або їх взаємодії при виборі «прямої дороги»).

Прочитай казковий епізод про «три дороги»:

А) «ліворуч підеш – сам будеш голодним, а кінь твій буде ситим»;

Б) «праворуч підеш – сам будеш ситим, а кінь твій буде голодним»;

В) «прямо підеш – невідомо, що буде. Можливо, і коня втратиш, і себе погубиш».

Яку з трьох доріг ти обереш? Чому?

“Методика інтелектуальної діагностики обдарованості дітей віком 11-14 років” містить методику Д. В. Ольшанського “Рівень самооцінки”, А. Маслоу “Піраміда потреб”, вербальний тест творчого мислення “Незвичайне використання” Є. І. Щебланової.

Діагностична методика «Провідний мозок»

Переплети пальці обох рук, утвори «замок». Лівий палець зверху – це ознака кращого розвитку уяви, фантазії (правої півкулі мозку). Правий палець зверху – це ознака кращого розвитку логічно-понятійного мислення (лівої півкулі мозку). До чого у тебе природні здібності: до мислення-міркування чи до уяви-фантазії? Познач провідний палець буквою П.або Л.

Діагностична методика «Провідний мозок»

Склади обидві руки на грудях. Утвори «позу Наполеона». Ліва долоня на правій руці – це ознака кращого розвитку уяви, фантазії (правої півкулі мозку). Права долоня на лівій руці – це ознака кращого розвитку логічно-понятійного мислення (лівої півкулі мозку).

До чого у тебе природні здібності: до мислення-міркування чи до уяви-фантазії? Познач провідну руку буквою П або Л.

За результатами тестових завдань визнач власний код взаємодії правої і лівої півкуль мозку, взаємодоповнення мислення і уяви (фантазії). Поміркуй, до якого виду творчості у тебе є більші нахили: до художньої, до технічної чи до наукової?

“Методика інтелектуальної діагностики обдарованості осіб віком 15-18 років” складається з методик, що допомагають визначитися у виборі майбутньої професії.

Методика діагностики інтелектуальної обдарованості реалістичного типу: тілесно-кінестетичних (рухових), просторових (конструктивних, візуальних) здібностей

Яке обличчя веселіше? Тест Дж. Джейна.

Якщо Ви вважаєте, що ліве, то у вас домінує права півкуля мозку. Якщо, на Вашу думку, задоволеніше праве обличчя, то у вас «головніша» ліва півкуля мозку

Лівим мозком зумовлюються:

1. Тактильні рухи право ї руки . 2. Ус не мовлення . 3. Письмо. 4. Головн и й центр мови (Брока-Верніке) . 5. Рахунок . 6. Проекц і я правого з оров ого поля . Іншими словами, лінгвістичний і логіко-математичний таланти зумовлюються лівим мозком (2, 3, 4, 5).

Правим мозком зумовлюються:

1 . Тактильні рухи л і во ї руки. 2 . Сприймання прост о р у. 3 . Несловесне формування понять-образів (уявлень, міміки, пантоміми) . 4 . Проекц і я л і вого з оров ого поля . Іншими словами, тілесно-кінестетичний (руховий) і просторовий (конструктивний, зоровий) таланти зумовлюються правим мозком (2,3).